Как-то мой шестилетний сын Влад принёс домой щенка. Поначалу я воспротивился этому его решению, но сынишка настаивал, поведав жуткую и одновременную душещипательную историю.
В нашем дворе жила дворняга и любимица местной детворы Белка - небольшая собачка, каждый год приносящая очередное потомство. В тот день она находилась неподалёку от своих детей, когда невесть откуда появился питбуль без намордника, хозяин которого жил в соседнем доме. Завидев щенков, агрессор ринулся к ним, но дорогу ему преградила Белка.
В результате отважная мать осталась лежать с перекушенным горлом, а удовлетворённый бандит ушёл восвояси, не тронув осиротевших щенков. Местная детвора тут же разобрала малышей героически погибшей собаки, тронутые этой историей мы с женой позволили остаться щенку у нас. Так наша семья пополнилась ещё одним членом.
Бим рос забавным, общительным и смышлёным, но и одновременно преданным и отважным маленьким пёсиком, привнеся в нашу семью множество хлопот, какие обычно бывают от маленьких щенков. Я был недоволен, но что поделать - сынишка был рад, да и выгнать животное уже было бы бесчеловечно.
Прошло несколько месяцев. В тот летний день Влад играл с другими детьми в песочнице, а я находился неподалёку. Рядом вертелся Бим, доставляя немалую радость активно копошащейся детворе.
Вдруг появился тёмный питбуль без намордника. Завидев детей, он бросился к ним, но тут навстречу ему ринулся Бим. Схватка была короткой. Дети были спасены, но Бим остался неподвижно лежать в крови…
Жизнь, подобно древней и мудрой Книге, учит своих читателей тому, что ничего не бывает просто так, а сделанное тобою к тебе и вернётся. Так произошло и в этот раз.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Кот и его мальчик - Юстина Южная Городское фэнтези.
Мальчишка и его кот... или нет, не так... кот и его мальчишка открывают дверь подъезда, чтобы попасть в альтернативную реальность. Довольно суровую.
Название, возможно, напомнит вам о Льюисе. Но, прочитав, вы поймете, что невозможно было назвать этот рассказ иначе. :)
Картинка - А. Садовский
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
