“Бо ти кажеш: “Я багатий, і збагатів, і не потребую нічого”. А не знаєш, що ти нужденний, і мізерний, і вбогий, і сліпий, і голий!”” (Біблія, Об.3:17)
“Я помолюся в інший раз, обов’язково,
Коліна прихилю в нічній тиші,
А зараз друзі ждуть, робота — терміново!.."
І день за днем пустішає в душі.
Раніше прагнув Бога щиро і молитви,
А зараз вирок чуєш: “Ти — мертвець”.
Чому пішов, чому пішов із поля битви?
Вернись, з тобою буде твій Отець.
Прийди до Бога! Чуєш!? Він чекає, друже,
Розмову щиро з серцем поведе.
О, любить як Ісус! Невже тобі байдуже,
Що Він сьогодні за дверима жде?..
Сім’я в хатині, мирно спочиваєш нині, -
Сусіди, друзі і багатий стіл.
Лиш тільки Бог забутий у твоїй родині.
А ти за всіх в одвіті, сім’янин!
Ісус стоїть і жде. Невже ти не відкриєш?
Коли ж то власну гордість спопелиш?
Всі кажуть: збагатів, а Бог каже — біднієш.
“Багатий я”, - і ти оте твердиш...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Делаем ли то что поём? - Vladimir (PVL) Мы часто поём песни и абсолютно не задумываемся о чём поём, предложили спеть и поём. Вот одна из таких песен: Когда Дух Господен наполняет меня. Не становимся ли мы обманщиками, а Слово Божие говорит: Туда ничто нечистое, преданное мерзости лжи не войдёт. Плакали мы когда либо в нашей жизни так как плакал Давид, сбросив царскую одежду и облачившись в лохмотья, сев в пыль и обсыпая себя ею, рыдал и просил милости у Господа? Радовались ли мы когда либо как радовался Давид, когда ковчег Божий возвращался в Иерусалим, сняв одежду свою и скача перд Господом? Молились ли мы когда либо так как это делал Давид, исполнялись ли мы Духа Святого так как исполнялся Давид? Если нет, задумаемся что произносим нашими устами, истина это или ложь??
